Сатиричний роман видатного представника французького Відродження Франсуа Рабле (1494—1553) «Гаргантюа і Пантагрюель» створений у дусі лицарських романів та народних казок про велетнів. Але, на відміну від казкових велетнів, які часто-густо бували людожерами, герої Рабле Гаргантюа, його батько Грангузьє і син Пантагрюель — велетні добрі, справедливі, хоча і не позбавлені вад.
Вони не тільки люблять попоїсти й випити, а й тягнуться до знань, до всього нового і цікавого, прагнуть захищати інтереси свого народу.
Можна сказати, що держава Пантагрюеля — це ідеал суспільства, яким його уявляв Рабле, що звав людей після аскетичного Середньовіччя з його відмовою від тілесності до повнокровного життя заради щастя людини.
