Мисливські усмішки. Залиш Вишня.

Остап Вишня (П.М. Губенко) (1889—1956) — відомий україн­ський письменник. Він писав нариси, фейлетони, плідно працював як перекладач, але найбільшої слави зазнав як гуморист і сатирик. Його «Мисливські усмішки» вже понад півсторіччя веселять чи­тачів — читати їх без сміху неможливо. Найкраще твори Вишні охарактеризував письменник Олесь Гончар: «Мабуть з часів Кот­ляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскро­метним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні».
Герой «Мисливських усмішок», який є й оповідачем, — трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, в поверненні додому — здебільшого без здобичі або і без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. 1 го­ловне для нього — не трофей, а спілкування з природою. Нариси і фейлетони з циклів «Зенітка» і «Весна-красна», що увійшли до книжки, також іскряться неповторним «вишневим» гумором.